Енциклопедія
крові

Хронічний лейкоз - системний гіперпластичний мієлопроліфератівний процес з порушенням дозрівання кліток гранулоцитарного ряду на стадії промієлоцитов, мієлоцитов. Захворювання хоча починається поступово, протікає украй неоднорідний.
Хронічний лейкоз відрізняється від гострих диференціюванням пухлинних кліток і тривалішою стадійною течією.
Перша стадія захворювання характеризується присутністю одного клона пухлинних кліток, тече роками, відносно доброякісно, хронічно і називається моноклоновою, доброякісною.

Друга стадія обумовлена появою вторинних пухлинних клонів, характеризується швидкою, злоякісною течією з появою безлічі бластов і називається злоякісною, поліклонової стадією, або стадією бластного кризу. 80% хворих хронічним лейкозом гинуть у стадії бластного кризу.

Хронічний лейкоз включає хронічний лімфоцитарниє лейкоз і хронічний мієлоцитарниє лейкоз.

Необхідно відзначити, що гострий лейкоз ніколи не переходить в хронічний, а хронічний ніколи не загострюється - таким чином, терміни ЀгострийЀ і ЀхронічнийЀ використовуються тільки із-за зручності; значення цих термінів в гематології відрізняється від значення в інших медичних дисциплінах.