Лептоспіроз - хвороба викликається поруч морфологічних подібних збудників, що ставляться до роду Leptospira Джерелом зараження є гризуни, свині, велика рогата худоба, коні, дрібна рогата худоба, з- баки, птаха. Симптоми. Хвороба починається гостро з ознобу й підвищення температури протягом доби до 39,5-41С. Одночасно з`являються сильний головний біль, нудота, блювота, біль у животі. Характерні виражені м`язові болі, переважно в икроножных м`язах, м`язах шиї, живота, спини й потилиці. Особа одутле, гиперемированное, посудини склер инъецированы. Досить часто спостерігається поліморфна висипка (уртикарная, кореподобная, скарлатиноподобная, геморрагическая), що локалізується на кінцівках і тулубі. Лімфатичні вузли збільшені, щільні, хворобливі, ПЕКЛО знижене, тони серця приглушені, пульс відстає від рівня температури (відносно брадикардія). З 2-го дня хвороби збільшуються розміри печінки, що стає щільної й хворобливої при пальпації. Живіт звичайно роздутий, мова сухий, покритий коричневим нальотом. При високій температурі на тлі вираженої інтоксикації досить часто розвивається інфекційно-токсичний шок, що є однією із причин летального результату. У гострому періоді хвороби нерідко відзначається поразка бруньок: з`являється біль у попереку, позитивний симптом Пастернацкого, кількість сили зменшується, у ній виявляють еритроцити, у великій кількості білок, гиалиновые й зернисті циліндри. Часто розвивається гостра ниркова недостатність із підвищенням рівня сечовини, сечової кислоти й креатинина в крові. У період завершення лихоманки в деяких хворих з`являється жовтяниця. При важкому плині, часто на тлі гострої ниркової недостатності розвивається гостра дистрофія печінки, що приводить до гострої печіночної недостатності, энцефалопатии й печіночній комі. Геморрагический синдром проявляється у вигляді крововиливів у шкіру на місці ін`єкцій, петехиальной висипки, крововиливів у склеру. Нерідко спостерігаються ознаки подразнення мозкових оболонок або выра- женный менингеальный синдром (ригідність потиличних м`язів, симптоми Кернига, Брудзинского).

Лікування лептоспірозу

основным методом лікування є можливо раннє призначення антибіотиків. Використалося також введення специфічного імуноглобуліну. При лікуванні хворих важкими формами лептоспірозу, ускладненими гострою нирковою недостатністю, велике значення набуває патогенетическая терапія. Найбільш ефективними антибіотиками є пенициллины, при нестерпності їх можна використати антибіотики тетрациклінової групи. Найбільш ефективне лікування, почате до 4-го дня від початку хвороби. Ніж пізніше від початку розвитку захворювання починається специфічне лікування, тим гірше прогноз для хворих. Так, наприклад, у США за 1974-1981 р. смертність становила в середньому 7,1% (від 2,5 до 16,4%), при жовтяничних формах вона коливалася від 15 до 48%, а в чоловіків старше 50 років вона рівнялася 56%. У Росії летальність від лептоспірозу становить у середньому 1-3%. Однак у деякі роки й регіонах може бути дуже великий (наприклад, в 1999 році в Санкт-Петербурзі -24,2%).